див. МЕРЗОТА; з. шевлюга; ЛАЙ. ПАДЛЮКА, ок. паразит.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
мерзотник —
мерзо́тник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
мерзотник —
-а, ч., розм. Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. || Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мерзотник —
МЕРЗО́ТНИК, а, ч., розм. Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. [Воронін:] Якийсь мерзотник написав на тебе гидотну заяву. Мені розповів Горський (О. Левада); // Уживається як лайливе слово. – Ах ти ж мерзотнику! Ах ти ж гадино!...
Словник української мови у 20 томах
мерзотник —
НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм.
Словник синонімів української мови
мерзотник —
МЕРЗО́ТНИК, а, ч., розм. Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. [Воронін:] Якийсь мерзотник написав на тебе гидотну заяву. Мені розповів Горський (Лев., Нові п’єси, 1956, 31); // Уживається як лайливе слово. — Ах ти ж мерзотнику! Ах ти ж гадино!...
Словник української мови в 11 томах