мертвотний —
мертво́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
мертвотний —
-а, -е. 1》 Те саме, що мертвий 2). 2》 перен. Позбавлений ознак життя; заціпенілий. 3》 перен. Відірваний, далекий від життя, позбавлений практичного значення; який гальмує розвиток, прогрес. || Який характеризується штучністю, схематизмом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мертвотний —
МЕРТВО́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що ме́ртвий 2. Він бачив мертвотну блідість обличчя Дорна (В. Собко); * У порівн. Обличчя жінки здалося тепер, зблизька, помарнілим, блідим, ніби мертвотним (О.
Словник української мови у 20 томах
мертвотний —
МЕ́РТВИЙ (такий, як у мерця; який нагадує мерця); МЕРТВО́ТНИЙ, МЕ́РТВЕ́ННИЙ, МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, НЕЖИВИ́Й (перев. про обличчя, очі, голос тощо). Усі панни й панії, обважнілі од страху, в одну мить встали. У всіх мертві очі стали живі й пояснішали (І.
Словник синонімів української мови
мертвотний —
Мертво́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мертвотний —
МЕРТВО́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що ме́ртвий 2. Він бачив мертвотну блідість обличчя Дорна (Собко, Граніт, 1937, 185); *У порівн. Обличчя жінки здалося тепер, зблизька, помарнілим, блідим, ніби мертвотним (Коп., Земля..
Словник української мови в 11 томах