минувшина

Минулість, давні часи, о. перегорнута сторінка, як ім. минуле, колишнє; (близька) вчорашній день; (далека) ДАВНИНА, старовина.

Значення в інших словниках

1. минувшина — мину́вшина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. минувшина — див. минуле  Словник синонімів Вусика
3. минувшина — [миенуўшиена] -ние, д. і м. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. минувшина — -и, ж., заст. Минуле (див. минулий 3)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. минувшина — МИНУ́ВШИНА, и, ж., заст. Минуле (див. мину́лий 3). Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (П. Грабовський); Багато роздумує він над своєю минувшиною (О.  Словник української мови у 20 томах
6. минувшина — ДАВНИНА́ (події, звичаї, пам'ятки тощо далекого минулого), СТАРОВИНА́, СТАРИНА́ рідше, СТАРОЖИ́ТНОСТІ, ДРЕ́ВНОСТІ книжн., АРХА́ЇКА книжн., МИНУ́ВШИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; ПРАДАВНИНА́ (події, звичаї, дуже далекі від сучасності).  Словник синонімів української мови
7. минувшина — МИНУ́ВШИНА, и, жін., заст. Минуле (див. минулий 3). Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Обігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну!...  Словник української мови в 11 томах