мурашка

Мураха, муравель, (тропічна) терміт; Р. комаха, комашка; д. муравка, зб. мурашва, мурашня.

Значення в інших словниках

1. мурашка — мура́шка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мурашка — МУРА́ШКА див. мура́шки.  Словник української мови у 20 томах
3. мурашка — мура́шка: ◊ працювати як мура́шка → працювати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. мурашка — Йди лінивий до мурашки, та навчишся розуму не трошки. Мурашка дає добрий примір працьовитосте та витревалости. І мурашки мають подушки. Нарікання бідних, що сплять без подушок. Старається, як мурашка. Дуже ретельно працює.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. мурашка — МУРА́ШКА (невелика комаха ряду перетинчастокрилих), МУРА́ХА, МУРАВЕ́ЛЬ діал., МУРА́ВКА діал. У природі нема кращого захисника лісу, ніж мурашка (з газети); "Ну й людина оця кума Малашка: і за себе і за мене робить, наче та мураха" (Грицько Григоренко)...  Словник синонімів української мови
6. мурашка — Мура́шка, -шки, -шці; -ра́шки, -ра́шок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мурашка — МУРА́ШКА див. мура́шки.  Словник української мови в 11 томах
8. мурашка — Мурашка, -ки ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339.  Словник української мови Грінченка