мурий

(- масть) муругий, попелястий, темносірий <�сіробурий> з плямами; (- шкіру) смаглявий, брунатний; муруватий.

Значення в інших словниках

1. мурий — му́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мурий — див. гидкий; поганий; сірий  Словник синонімів Вусика
3. мурий — -а, -е. 1》 Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (про масть). 2》 Брунатний, із ластовинням (про обличчя).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мурий — МУ́РИЙ, а, е. 1. Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (про масть). Три голови мав пес сей мурий, Він на Енея загарчав (І. Котляревський); Здоровий величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає (Марко Вовчок); Замукав віл мурий...  Словник української мови у 20 томах
5. мурий — РЯБИ́Й (про масть тварин, оперення птахів — із плямами іншого кольору, відтінку), ПЕРІ́СТИЙ, ПЕРИ́СТИЙ, ПЛЯМИ́СТИЙ, СТРОКА́ТИЙ, ПІГА́НИСТИЙ діал., КРА́СИЙ діал.; МУ́РИЙ, МУРУ́ГИЙ розм. (темно-сірий із плямами); ПІСТРЯ́ВИЙ, ЗОЗУЛЯ́СТИЙ (про птахів).  Словник синонімів української мови
6. мурий — МУ́РИЙ, а, е. 1. Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (про масть). Три голови мав пес сей мурий. Він на Енея загарчав (Котл., І, 1952, 134); Здоровий величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає (Вовчок, І, 1955, 216); Замукав віл мурий...  Словник української мови в 11 томах