навперемінки —
навперемі́нки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
навперемінки —
присл., розм. Те саме, що наперемінку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навперемінки —
НАВПЕРЕМІ́НКИ, присл., розм. Те саме, що навперемі́нно. На протязі півтора чи двох кілометрів піщаного узбережжя, над морем, розташувалось певно до тисячі людей, що навперемінки приймали то, сонячні, то морські ванни (М.
Словник української мови у 20 томах
навперемінки —
НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм.
Словник синонімів української мови
навперемінки —
НАВПЕРЕМІ́НКИ, присл., розм. Те саме, що наперемі́нку. Сердюки, чатуючи біля кулемета, дрімали навперемінки (Гончар, II, 1959, 268).
Словник української мови в 11 томах
навперемінки —
Навперемінки и навперемінку нар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Словник української мови Грінченка