намул

Мул, глей, наплинок; (на душі) гіркота, гіркість, накип, осад, іржа.

Значення в інших словниках

1. намул — наму́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. намул — Грязюка, грязь, ил, илак, иловина, квасовина, моклавина, моклина, мул, муляка, намула, намулка, намулок, погній, примулина, примулок  Словник синонімів Вусика
3. намул — -у, ч. 1》 Осади на дні водоймищ із найдрібніших частинок мінеральних та органічних речовин. 2》 Шар піску, землі, нанесений течією річки і т. ін. 3》 перен. Неприємне почуття, що залишається після якоїсь розмови, події і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. намул — НАМУ́Л, у, ч. 1. Осадки на дні водоймищ із найдрібніших часток мінеральних та органічних речовин. Дівчина стала над ковбанею й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась (М.  Словник української мови у 20 томах
5. намул — МУЛ (дуже подрібнена земля з дна рік, озер, морів), НАМУ́Л, ГЛЕЙ. У мулі є практично всі необхідні елементи, які поліпшують ґрунт (з газети); Жовтий намул по берегах трясеться, вгинається під ногами (О.  Словник синонімів української мови
6. намул — НАМУ́Л, у, ч. 1. Осадки на дні водоймищ із найдрібніших часток мінеральних та органічних речовин. Дівчина стала над ковбанею й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась (Коцюб., І, 1955, 285); — Що він там бачить? — Окунів бачить.  Словник української мови в 11 томах
7. намул — Намул, -лу м. Илъ.  Словник української мови Грінченка