напрошуватися

Напрохуватися; нав'язуватися, накидатися; (на що) жадати <�хотіти> чого, (на образу) напитувати чого, викликати що; (- висновок) мимоволі виринати <�виникати>.

Значення в інших словниках

1. напрошуватися — напро́шуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напрошуватися — див. просити  Словник синонімів Вусика
3. напрошуватися — -уюся, -уєшся, недок., напроситися, -ошуся, -осишся, док. 1》 тільки док., розм. Багато, довго просити. 2》 Просячи або натякаючи, домагатися чого-небудь. 3》 на що. Своєю поведінкою викликати яке-небудь ставлення до себе. 4》 тільки недок. З'являтися, виникати у свідомості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напрошуватися — НАПРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, оси́шся, док. 1. тільки док., розм. Багато, довго просити. – А я то скілько [скільки] наплакалася, скілько їх напросилася! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. напрошуватися — НАПРО́ШУВАТИСЯ (наполегливо пропонувати кому-небудь своє товариство, свою допомогу і т. ін.), НАПРО́ХУВАТИСЯ рідше; НАВ'Я́ЗУВАТИСЯ розм., НАБИВА́ТИСЯ розм., НАКИДА́ТИСЯ розм. (настирливо, невідчепно). — Док.  Словник синонімів української мови
6. напрошуватися — НАПРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, оси́шся, док. 1. тільки док., розм. Багато, довго просити. — А я то скілько наплакалася, скілько їх напросилася! (Фр., VIII, 1952, 44).  Словник української мови в 11 томах