невдача

(на війні) поразка, крах; (заходів) неуспіх, фіяско, провал, ф. промах, пшик, фр. облизень; (брак фортуни) неталан.

Значення в інших словниках

1. невдача — (безуспішне виконання чогось) невезіння, (невдалий почин) промах, зрив.  Словник синонімів Полюги
2. невдача — невда́ча іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. невдача — Невезіння, невезуха, неталан, неуспіх, поразка, програш, фіаско Фразеологічні синоніми: невдалий хід; нещаслива розв'язка; нещасливий кінець; нещасливий фінал Про невдачу: вернувся з голими руками; вернувся з порожніми руками...  Словник синонімів Вусика
4. невдача — -і, ж. Невдале, безуспішне, не таке, як хтось бажав, закінчення, завершення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. невдача — Неталан, недогода  Словник чужослів Павло Штепа
6. невдача — НЕВДА́ЧА, і, ж. Відсутність успіху, удачі в чому-небудь. Перш було, за що не візьметься [Гнат] – У всьому невдача, мов заворожено; а тепер і на корову спромігся, і коненята купив (М.  Словник української мови у 20 томах
7. невдача — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм.  Словник синонімів української мови
8. невдача — Невда́ча, -чі, -чі, -чею; -да́чі, -да́ч  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. невдача — НЕВДА́ЧА, і, ж. Невдале, безуспішне, не таке, як хтось бажав, закінчення, завершення чого-небудь. Перш було, за що не візьметься [Гнат] — У всьому невдача, мов заворожено; а тепер і на корову спромігся, і коненята купив (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
10. невдача — Невдача, -чі ж. Неудача.  Словник української мови Грінченка