невдячність —
невдя́чність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
невдячність —
-ності, ж. Абстр. ім. до невдячний. || Вияв недружелюбності до того, хто зробив добро. Чорна невдячність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невдячність —
НЕВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невдя́чний. Ярославові боліла синова невдячність (В. Дрозд); Петру був настільки обурений невдячністю дочки, що навіть хміль вивітрився з голови (М. Чабанівський); // Вияв недружелюбності до того, хто зробив добро.
Словник української мови у 20 томах
невдячність —
Ми до них з серцем, а вони до нас з перцем. Ми до них з доброю волею, а вони до нас зо злобою. Хто не відвдячиться за добро, тому в душі студено. Хто не віддає добром за добро, того й сумління неспокійне.
Приповідки або українсько-народня філософія
невдячність —
НЕВДЯ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невдя́чний. Ще довго горіло світло і велася бесіда про недбальство, лінивство, пияцтво, зухвальство й невдячність простого люду (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
невдячність —
Невдячність, -ности ж. Неблагодарность. К. ХП. 84.
Словник української мови Грінченка