невидний

Непомітний; (- ніч) темний, непроглядний, непрозорий; (діяч) непоказний, с. невидатний.

Значення в інших словниках

1. невидний — неви́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невидний — -а, -е. 1》 Неприступний зорові; непомітний. 2》 Дуже темний, непроглядний. || Крізь якого нічого не видно. 3》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших; непоказний. 4》 Який не виправдовує затрачених на нього зусиль; невдячний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невидний — НЕВИ́ДНИЙ, а, е. 1. Недоступний зорові; непомітний. Маленька сльозинка, а камені точить, невидна сльозинка, а серце лоскоче (П. Усенко). 2. Дуже темний, непроглядний.  Словник української мови у 20 томах
4. невидний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл.  Словник синонімів української мови
5. невидний — Неви́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. невидний — НЕВИ́ДНИЙ, а, е. 1. Неприступний зорові; непомітний. Зашуміли вже крила червоні, і невидний кричить паротяг… (Сос., І, 1957, 80). 2. Дуже темний, непроглядний. Темна нічка, невидна, Гей, осіння, холодна (Укр.. лір.  Словник української мови в 11 томах