невідчепний

Настирливий, надокучливий, причепливий, НАЛАЗЛИВИЙ, прискіпливий, учепистий, учепливий; (- думку) невідступний; (страх) чіпкий, непозбутній.

Значення в інших словниках

1. невідчепний — невідче́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невідчепний — див. нав'язливий  Словник синонімів Вусика
3. невідчепний — -а, -е. Який докучливо вимагає чого-небудь, чіпляється з чим-небудь (про людину); настирливий, надокучливий. || Якого важко позбутися, який проти волі зберігається у пам'яті, у свідомості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невідчепний — НЕВІДЧЕ́ПНИЙ, а, е. Який докучливо вимагає чого-небудь, пристає з чим-небудь (про людину); настирливий, надокучливий. – Тату, візьміть і мене в Щедрову! – прошуся... – Що там робити з ним? Може, візьмемо, бо воно ж таке невідчепне (М.  Словник української мови у 20 томах
5. невідчепний — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев.  Словник синонімів української мови
6. невідчепний — НЕВІДЧЕ́ПНИЙ, а, е. Який докучливо вимагає чого-небудь, пристає з чим-небудь (про людину); настирливий, надокучливий. — Тату, візьміть і мене в Щедрову! — прошуся… — Що там робити з ним?...  Словник української мови в 11 томах