Значення в інших словниках
-
недоторка —
недото́рка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
недоторка —
-и, ч. і ж., розм. Образлива людина, яка не терпить стосовно до себе жартів, фамільярності у поведінці, критичних зауважень, заперечень і т. ін. || Сором'язлива, скромна, боязлива людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
недоторка —
НЕДОТО́РКА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка не терпить стосовно до себе жартів, фамільярності у поведінці, критичних зауважень, заперечень і т. ін. [Олімпіада:] Інший такий недоторка, що й слова йому упоперек не скажи... (М.
Словник української мови у 20 томах
-
недоторка —
НЕДОТО́РКА розм. (про вразливу, образливу людину), НЕДОТИ́КА розм., МІМО́ЗА розм. рідше. Юрко вважає Ваню Дорошука недоторкою і татовим синком (О. Донченко); — Старша (сестра), тепер пані графиня, та була вроджена пані, горда, недотика, остра на слово (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
недоторка —
НЕДОТО́РКА, и, ч. і ж., розм. Образлива людина, яка не терпить стосовно до себе жартів, фамільярності у поведінці, критичних зауважень, заперечень і т. ін. [О л і м п і а д а: ] Інший такий недоторка, що й слова йому упоперек не скажи… (Кроп.
Словник української мови в 11 томах