Словник синонімів Караванського

несамохіть

пр., мимоволі, МИМОХІТЬ, несвідомо, кн. спонтанно, ід. проти волі.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. несамохіть — несамохі́ть прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. несамохіть — присл. 1》 Мимовільно, несвідомо. 2》 Проти волі, бажання; мимоволі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несамохіть — НЕСАМОХІ́ТЬ, присл. 1. Мимовільно, несвідомо. – Ух, як страшно! – скрикнула Левантина і несамохіть притулилась до Романа (Б. Грінченко); Від несподіваного різкого дзвоника вона несамохіть здригнулася (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. несамохіть — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст.  Словник синонімів української мови
  5. несамохіть — Несамохі́ть, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. несамохіть — НЕСАМОХІ́ТЬ, присл. 1. Мимовільно, несвідомо. — Ух, як страшно! — скрикнула Левантина і несамохіть притулилась до Романа (Гр., II, 1963, 270); Від несподіваного різкого дзвоника вона несамохіть здригнулася (Хижняк, Тамара, 1959, 106); Ліда не пригадає...  Словник української мови в 11 томах