обминати

<док. ОБМИНУТИ>, минати, обходити, об'їжджати, оббігати, випереджати; (стадію розвитку) пропускати, перескакувати через; (хату) не заходити до; П. уникати, оминати, виминати, ухилятися <�утікати> від, с. цуратися, сахатися; (чаркою) проминати.

<док. ОБІМ'ЯТИ>, (тісто) розминати, м'яти, виминати.

Значення в інших словниках

1. обминати — (рухатися стороною) огинати, (йдучи) обходити, (біжучи) оббігати, (їдучи) об'їжджати, об'їздити, (літаючи) облітати.  Словник синонімів Полюги
2. обминати — обмина́ти 1 дієслово недоконаного виду обходити, уникати обмина́ти 2 дієслово недоконаного виду ущільнювати, м'яти рідко  Орфографічний словник української мови
3. обминати — див. уникати  Словник синонімів Вусика
4. обминати — I -аю, -аєш, недок., обминути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати. || Йдучи, їдучи, випереджати кого-, що-небудь. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обминати — ОБМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об’їжджати. Лодії [човни].. круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу (Скл.  Словник української мови в 11 томах
6. обминати — ОБМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати. Лодії [човни] .. круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу (С.  Словник української мови у 20 томах
7. обминати — обмина́ти го́стрі кути́. 1. Уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди,..  Фразеологічний словник української мови
8. обминати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
9. обминати — Обмина́ти, -на́ю, -на́єш; обмину́ти, -ну́, -не́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. обминати — Обмина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. І. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60.  Словник української мови Грінченка