обминати —
обмина́ти 1 дієслово недоконаного виду обходити, уникати обмина́ти 2 дієслово недоконаного виду ущільнювати, м'яти рідко
Орфографічний словник української мови
обминати —
I -аю, -аєш, недок., обминути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати. || Йдучи, їдучи, випереджати кого-, що-небудь. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обминати —
ОБМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об’їжджати. Лодії [човни].. круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу (Скл.
Словник української мови в 11 томах
обминати —
ОБМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати. Лодії [човни] .. круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу (С.
Словник української мови у 20 томах
обминати —
обмина́ти го́стрі кути́. 1. Уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди,..
Фразеологічний словник української мови
обминати —
ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
обминати —
Обмина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. І. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60.
Словник української мови Грінченка