Значення в інших словниках
-
обметиця —
обме́тиця 1 іменник жіночого роду рештки борошна розм. обме́тиця 2 іменник жіночого роду вид вишивки
Орфографічний словник української мови
-
обметиця —
див. залишок
Словник синонімів Вусика
-
обметиця —
-і, ж., розм. Рештки борошна, що їх обмітають із млинового каменя, а також борошняний пил, що осідає у млині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обметиця —
ОБМЕ́ТИЦЯ, і, ж., розм. Рештки борошна, які обмітають з млинового каменя, а також борошняний пил, що осідає у млині. Новий хазяїн.. наш дає донесхочу пійла з обметиці та висівок (Н.-Лев., III, 1956, 298). ◊ Ухопи́в, як соба́ка обме́тиці — зазнав невдачі.
Словник української мови в 11 томах
-
обметиця —
ОБМЕ́ТИЦЯ¹, і, ж., розм. Рештки борошна, які обмітають з млинового каменя, а також борошняний пил, що осідає у млині. Під припічком, долі, Да там куца собака обметницю їла (з народної пісні); Новий хазяїн ..
Словник української мови у 20 томах
-
обметиця —
Обметиця, -ці ж. 1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. ухопив як собака обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12156. 2) Родъ вышивки. Шух. I. 155, 156.
Словник української мови Грінченка