обметиця
ОБМЕ́ТИЦЯ, і, ж., розм. Рештки борошна, які обмітають з млинового каменя, а також борошняний пил, що осідає у млині.
Новий хазяїн.. наш дає донесхочу пійла з обметиці та висівок (Н.-Лев., III, 1956, 298).
◊ Ухопи́в, як соба́ка обме́тиці — зазнав невдачі.
Словник української мови (СУМ-11)