обметений

ОБМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмести́.

*Образно. Літа встають, від клевети обметені, Над світом, над планетою (Мал., Листи.., 1961, 65).

Значення в інших словниках

1. обметений — обме́тений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обметений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмести.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обметений — ОБМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмести́. * Образно. Літа встають, від клевети обметені, Над світом, над планетою (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах