обмірювати

ОБМІРЯТИ, міряти, виміряти; (очима) озирати, оглядати; (нечесно міряти) недоміряти, недомірювати.

Значення в інших словниках

1. обмірювати — обмі́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обмірювати — -юю, -юєш і обміряти, -яю, -яєш, недок., обміряти, -яю, -яєш і рідко обмірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Вимірюванням визначати розмір, величину чого-небудь. 2》 розм. Недомірювати щось кому-небудь (помилково або з метою наживи). 3》 тільки док., перен., розм. Обходити, об'їздити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмірювати — ОБМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ОБМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко ОБМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Вимірюванням визначати розмір, величину чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. обмірювати — ОБМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і ОБМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМІ́РЯТИ, яю, яєш і рідко ОБМІ́РИТИ, рю, риш, док. 1. кого, що. Вимірюванням визначати розмір, величину кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. обмірювати — обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю.  Фразеологічний словник української мови
6. обмірювати — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...  Словник синонімів української мови
7. обмірювати — Обмі́рювати, -мі́рюю, -мі́рюєш; обмі́рюй, -рюйте; обмі́ряти, -ряю, -ряєш; обмі́ряй, -ряйте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)