обростати —
оброста́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обростати —
-аю, -аєш, недок., обрости, -ту, -теш; мин. ч. обріс, обросла, обросло; док. 1》 неперех.Укриватися якою-небудь рослинністю, заростати кругом, з усіх боків. || Покриватися по всій поверхні чим-небудь. || розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обростати —
ОБРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. обрі́с, обросла́, ло́; док. 1. неперех. Укриватися якою-небудь рослинністю, заростати кругом, з усіх боків. Що за кладовища техніки..?...
Словник української мови в 11 томах
обростати —
ОБРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. обрі́с, обросла́, ло́; док. 1. чим і без дод. Укриватися якою-небудь рослинністю, заростати кругом, з усіх боків. Що за кладовища техніки..?...
Словник української мови у 20 томах
обростати —
оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров (дитина)! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт.
Фразеологічний словник української мови
обростати —
УКРИВА́ТИСЯ (ВКРИВА́ТИСЯ) чим (про якусь поверхню — рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯ рідше, КРИ́ТИСЯ рідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ (ВСТЕЛЯ́ТИСЯ)...
Словник синонімів української мови