Аргументований, вмотивований, небезпідставний, г. узасаднений.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
обґрунтований —
обґрунто́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обґрунтований —
[обґрунтованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
обґрунтований —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обґрунтувати. 2》 у знач. прикм. Який достатньо потверджується чим-небудь; аргументований, переконливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обґрунтований —
ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обґрунтува́ти. Тютюнника пересмикувала суміш військової неписьменності і нічим не обґрунтованих запевнень у перемозі (М.
Словник української мови у 20 томах
обґрунтований —
ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами)...
Словник синонімів української мови
обґрунтований —
Обґрунто́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)