обґрунтований

обґрунто́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обґрунтувати.

2》 у знач. прикм. Який достатньо потверджується чим-небудь; аргументований, переконливий.

Значення в інших словниках

1. обґрунтований — обґрунто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обґрунтований — Аргументований, вмотивований, небезпідставний, г. узасаднений.  Словник синонімів Караванського
3. обґрунтований — [обґрунтованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. обґрунтований — ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обґрунтува́ти. Тютюнника пересмикувала суміш військової неписьменності і нічим не обґрунтованих запевнень у перемозі (М.  Словник української мови у 20 томах
5. обґрунтований — ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами)...  Словник синонімів української мови
6. обґрунтований — Обґрунто́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)