об'єм

див. ОБСЯГ; (посудини) місткість; п-к ОБ'ЄМИСТИЙ зап., див. УКЛАДИСТИЙ.

Значення в інших словниках

1. об'єм — об'є́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. об'єм — [обйем] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў  Орфоепічний словник української мови
3. об'єм — -у, ч. 1》 Величина чого-небудь, вимірювана в кубічних одиницях. || Форма, обриси чого-небудь у трьох вимірах; об'ємність. || спец. Кількісні виміри чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. об'єм — Обсяг, поем  Словник чужослів Павло Штепа
5. об'єм — ОБ'Є́М, у, ч. 1. Величина чого-небудь у довжину, висоту і ширину, вимірювана в кубічних одиницях. Об'єм вийнятої земляної маси завжди буде більший, ніж об'єм цієї ж маси в умовах її природного залягання (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. об'єм — Величина, яка характеризує обмежений тривимірний простір, невід'ємне дійсне число, поставлене у взаємо-однозначну відповідність певній фігурі; виражається у м3, см3 і т. п.  Універсальний словник-енциклопедія
7. об'єм — О́БСЯГ (зміст чого-небудь з погляду величини, кількісного вираження, а також з погляду його значення, важливості), ОБ'Є́М, РО́ЗМІР, ДІАПАЗО́Н, МАСШТА́Б перев. мн.  Словник синонімів української мови