об'єм
ОБ'Є́М, у, ч.
1. Величина чого-небудь у довжину, висоту і ширину, вимірювана в кубічних одиницях.
Об'єм вийнятої земляної маси завжди буде більший, ніж об'єм цієї ж маси в умовах її природного залягання (з наук. літ.);
Треба було визначити поверхню і об'єм конуса (О. Донченко);
// Форма, обриси чого-небудь у трьох вимірах; об'ємність.
Об'єм і форма належать до тих зовнішніх якостей предметів, передавання яких у найбільшій мірі залежить від освітлення (з наук. літ.);
// спец. Кількісні виміри чого-небудь.
Ударним об'ємом серця називається кількість крові, що її виштовхує серце за одне скорочення (з навч. літ.).
2. розм. Те саме, що о́бсяг 1.
Об'єм нашого збірника не позволив би друкувати великі повісті або романи (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)