огудина —
-и, ж., збірн. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (перев. про родину гарбузових); гудина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
огудина —
ОГУ́ДИНА, и, ж., збірн. 1. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (перев. родини гарбузових); гудина. Сивувата огудина тільки вкривала землю (з газ.); Після завершення осінніх посадок прибирають опале листя, .. огудину, бадилля (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
огудина —
БАДИ́ЛЛЯ збірн. (стебло і листя трав'янистих і бульбота коренеплідних рослин), БАДИЛИ́ННЯ розм., СТЕБЛИ́ННЯ, СТЕБЕЛИ́ННЯ рідше. Зелене бадилля папороті, червона смілка...
Словник синонімів української мови
огудина —
Огу́дина, -ни, -ні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
огудина —
ОГУ́ДИНА, и, ж., збірн. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (перев. про родину гарбузових); гудина. [Микита:] Постривай!.. Побачимо, які будуть дині з тієї огудини!.. (Кроп., І, 1958, 75); Тоненький огірочок висить на огудині, немов прив’язаний (Жур., Вечір.., 1958, 126).
Словник української мови в 11 томах
огудина —
Огу́дина, -ни ж. = огудиння.
Словник української мови Грінченка