Словник синонімів Караванського

однодумець

(у політиці) спільник, побратим; (у вірі) одновірець.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. однодумець — одноду́мець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. однодумець — див. друг; спільник  Словник синонімів Вусика
  3. однодумець — [однодумеиц'] -мц'а, ор. -мцеим, ор. -мцеив'і/-мц'у, мн. -мц'і, -мц'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. однодумець — -мця, ч. 1》 Людина однакових із ким-небудь думок, поглядів, переконань. 2》 Спільник у якій-небудь справі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. однодумець — ОДНОДУ́МЕЦЬ, мця, ч. Людина однакових з ким-небудь думок, поглядів, переконань. Черниш відчув себе легко, як буває завжди в товаристві найближчих друзів і однодумців (О.  Словник української мови у 20 томах
  6. однодумець — ТОВА́РИШ (людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), СПІ́ЛЬНИК, ОДНОДУ́МЕЦЬ, БРА́ТЧИК розм.; КОЛЕ́ГА (за фахом, місцем праці чи навчання); ОДНОКА́ШНИК розм. (спільник у навчанні, військовій службі тощо).  Словник синонімів української мови
  7. однодумець — Одноду́мець, -мця, -мцеві; -ду́мці, -мців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. однодумець — ОДНОДУ́МЕЦЬ, мця, ч. 1. Людина однакових з ким-небудь думок, поглядів, переконань. Черниш відчув себе легко, як буває завжди в товаристві найближчих друзів і однодумців (Гончар, III, 1959, 395); Найвища насолода батькові і матері — виростити людину...  Словник української мови в 11 томах
  9. однодумець — Однодумець, -мця м. Единомышленникъ.  Словник української мови Грінченка