(у політиці) спільник, побратим; (у вірі) одновірець.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
однодумець —
одноду́мець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
однодумець —
див. друг; спільник
Словник синонімів Вусика
однодумець —
[однодумеиц'] -мц'а, ор. -мцеим, ор. -мцеив'і/-мц'у, мн. -мц'і, -мц'іў
Орфоепічний словник української мови
однодумець —
-мця, ч. 1》 Людина однакових із ким-небудь думок, поглядів, переконань. 2》 Спільник у якій-небудь справі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
однодумець —
ОДНОДУ́МЕЦЬ, мця, ч. Людина однакових з ким-небудь думок, поглядів, переконань. Черниш відчув себе легко, як буває завжди в товаристві найближчих друзів і однодумців (О.
Словник української мови у 20 томах
однодумець —
ТОВА́РИШ (людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), СПІ́ЛЬНИК, ОДНОДУ́МЕЦЬ, БРА́ТЧИК розм.; КОЛЕ́ГА (за фахом, місцем праці чи навчання); ОДНОКА́ШНИК розм. (спільник у навчанні, військовій службі тощо).
Словник синонімів української мови
однодумець —
ОДНОДУ́МЕЦЬ, мця, ч. 1. Людина однакових з ким-небудь думок, поглядів, переконань. Черниш відчув себе легко, як буває завжди в товаристві найближчих друзів і однодумців (Гончар, III, 1959, 395); Найвища насолода батькові і матері — виростити людину...
Словник української мови в 11 томах
однодумець —
Однодумець, -мця м. Единомышленникъ.
Словник української мови Грінченка