окупати —
окупа́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
окупати —
-аю, -аєш, недок., окупити, окуплю, окупиш, док., перех. 1》 Покривати витрати на що-небудь; давати прибуток, який покриває видатки на щось. || перен., розм., рідко. Те саме, що спокутувати. 2》 діал. Купувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
окупати —
ОКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКУПИ́ТИ, окуплю́, оку́пиш; мн. оку́плять; док., що. 1. Покривати витрати на що-небудь; давати прибуток, який покриває видатки на щось.
Словник української мови у 20 томах
окупати —
КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
окупати —
ОКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКУПИ́ТИ, окуплю́, оку́пиш, док., перех. 1. Покривати витрати на що-небудь; давати прибуток, який покриває видатки на щось.
Словник української мови в 11 томах
окупати —
Окупа́ти, -па́ю, -єш сов. в. окупити, -плю́, -пиш, гл. Выкупать, выкупить.
Словник української мови Грінченка