окупати
ОКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКУПИ́ТИ, окуплю́, оку́пиш; мн. оку́плять; док., що.
1. Покривати витрати на що-небудь; давати прибуток, який покриває видатки на щось.
Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі, котрі він мав повернути на земську потребу і тим окупити ті п'ятсот десятин поля, котрі навкруги облягали дворище (Панас Мирний);
Коли гуртожиток почне окупати витрати на утримання, його можна буде вивести з державної власності в комунальну (з газ.).
2. діал. Купувати.
Коли б .. зрадою власних святощів він міг окупити всі розкоші раю, – ніколи, ніколи й ніколи не зробив би він цього (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)