оманливий

Оманний, облудний, облудливий, г. злудний, сов. обманливий; (мир) уявний, ілюзорний, примарний, г. сповидний.

Значення в інших словниках

1. оманливий — ома́нливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. оманливий — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
3. оманливий — -а, -е. 1》 Який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь. || Примарний, уявний; несправжній. 2》 Який вабить, чарує своєю незвичайністю, загадковістю і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оманливий — ОМА́НЛИВИЙ, а, е. 1. Який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь. Якою оманливою буває людська зовнішність!...  Словник української мови у 20 томах
5. оманливий — ОМА́НЛИВИЙ (який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь), ОБМА́НЛИВИЙ, ОБМА́ННИЙ, ОМА́ННИЙ, МІШУ́РНИЙ, ЗЛУ́ДНИЙ діал. Навкруги — лунка тиша зимового сну.  Словник синонімів української мови
6. оманливий — ОМА́НЛИВИЙ, а, е. 1. Який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь. Чимало людей у чорне павутиння оманлива біблія втягла (Ковінька, Чому я не сокіл..  Словник української мови в 11 томах