опритомнювати —
оприто́мнювати 1 дієслово недоконаного виду опам'ятовуватися оприто́мнювати 2 дієслово недоконаного виду опам'ятовувати діал.
Орфографічний словник української мови
опритомнювати —
I -юю, -юєш, недок., опритомніти, -ію, -ієш, док., неперех. Те саме, що опам'ятовуватися 1), 2). II -юю, -юєш, недок., опритомнити, -ню, -ниш, док., перех., діал. Опам'ятовувати (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
опритомнювати —
ОПРИТО́МНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОПРИТО́МНІТИ, ію, ієш, док. 1. Повертатися до свідомості із стану непритомності. Світало... Помалу-малу опритомнював [Гордій] і зрозумів, що довго так лежав (Б. Грінченко); Княгиня Єва довго не опритомнювала.
Словник української мови у 20 томах
опритомнювати —
ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше...
Словник синонімів української мови
опритомнювати —
ОПРИТО́МНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОПРИТО́МНІТИ, ію, ієш, док., неперех. Те саме, що опам’ято́вуватися 1, 2. Світало… Помалу-малу опритомнював [Гордій] і зрозумів, що довго так лежав (Гр., II, 1963, 127); Княгиня Єва довго не опритомнювала.
Словник української мови в 11 томах