остерігати

Застерігати, попереджати, перестерігати; п-к -АЮЧИЙ, що остерігає, змушений остерегти, остерігавчий, остережний, для остереження.

Значення в інших словниках

1. остерігати — остеріга́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. остерігати — -аю, -аєш, недок., остерегти, -ежу, -ежеш; мин. ч. остеріг, -регла, -регло; наказ. сп. остережи; док., перех., від кого – чого, перед ким – чим і без додатка, рідко. Те саме, що застерігати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. остерігати — ОСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. остері́г, регла́, ло́; наказ. сп. остережи́; док., кого, що, від кого – чого, перед ким – чим і без дод., рідко. 1. Те саме, що застеріга́ти...  Словник української мови у 20 томах
4. остерігати — ПОПЕРЕДЖА́ТИ (ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ) (наперед, заздалегідь повідомляти про щось), СПОВІЩА́ТИ, ЗАСТЕРІГА́ТИ, ОСТЕРІГА́ТИ, ПЕРЕСТЕРІГА́ТИ (звич. щодо небажаних наслідків чогось). — Док.: попере́дити, сповісти́ти, застерегти́, остерегти́, перестерегти́.  Словник синонімів української мови
5. остерігати — Остеріга́ти, -ріга́ю, -ріга́єш; остерегти́, -режу́, -реже́ш; остережи́, -режі́ть; остері́г, остерегла́, -регли́; остері́гши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. остерігати — ОСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. остері́г, регла́, ло́; наказ. сп. остережи́; док., перех., від кого-чого, перед ким-чим і без додатка, рідко. Те саме, що застеріга́ти...  Словник української мови в 11 томах