паралельний —
парале́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
паралельний —
-а, -е. 1》 Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.), рівнобіжний, рівнолежний. Паралельне сполучення (ввімкнення) — введення в дію двох або більше джерел чи приймачів електричної енергії між двома точками електричного кола.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паралельний —
Парабіжний
Словник чужослів Павло Штепа
паралельний —
ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.). Через дві паралельні прямі можна провести тільки одну площину (з навч. літ.); Звернула [Катря] за ріг і вийшла на паралельну глуху вулицю (А.
Словник української мови у 20 томах
паралельний —
парале́льний (грец. παράλληλος) 1. Супутній, відповідний; ¤ п-а валюта – грошова система з двома або кількома валютами, які є однаково, без обмежень, законним платіжним засобом, без встановленого законом співвідношення вартості між валютними металами.
Словник іншомовних слів Мельничука
паралельний —
ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака..
Словник синонімів української мови
паралельний —
Парале́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
паралельний —
ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.). Через дві паралельні прямі можна провести тільки одну площину (Геом.
Словник української мови в 11 томах