паралельний
ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Від несподіванки обидва зблідли. Одночасні схвильовані вигуки (О. Довженко); Щось мене зіщулило. І, певно, передусім — синхронна відсутність у Кремлі двох перших осіб (Б. Олійник); Нові швидкісні методи будівництва характеризуються паралельним проведенням різних видів будівельних робіт (з підручника); Останнім часом поширена оранка зябу з одноразовим коткуванням та боронуванням ґрунту (з журналу).
ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ (який утворює з чим-небудь паралель), РІВНОБІ́ЖНИЙ. Звернула (Катря) за ріг і вийшла на паралельну глуху вулицю (А. Головко); Наші очі спочивали на морі, чужі, далекі, як дві лінії рівнобіжні, що пішли в світ без надії зійтися (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови