паралельний

ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Від несподіванки обидва зблідли. Одночасні схвильовані вигуки (О. Довженко); Щось мене зіщулило. І, певно, передусім — синхронна відсутність у Кремлі двох перших осіб (Б. Олійник); Нові швидкісні методи будівництва характеризуються паралельним проведенням різних видів будівельних робіт (з підручника); Останнім часом поширена оранка зябу з одноразовим коткуванням та боронуванням ґрунту (з журналу).

ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ (який утворює з чим-небудь паралель), РІВНОБІ́ЖНИЙ. Звернула (Катря) за ріг і вийшла на паралельну глуху вулицю (А. Головко); Наші очі спочивали на морі, чужі, далекі, як дві лінії рівнобіжні, що пішли в світ без надії зійтися (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралельний — Рівнобіжний. Словник синонімів Полюги
  2. паралельний — парале́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. паралельний — Рівнобіжний; (вираз) варіянтний, синонімічний. Словник синонімів Караванського
  4. паралельний — -а, -е. 1》 Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.), рівнобіжний, рівнолежний. Паралельне сполучення (ввімкнення) — введення в дію двох або більше джерел чи приймачів електричної енергії між двома точками електричного кола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паралельний — Парабіжний Словник чужослів Павло Штепа
  6. паралельний — ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.). Через дві паралельні прямі можна провести тільки одну площину (з навч. літ.); Звернула [Катря] за ріг і вийшла на паралельну глуху вулицю (А. Словник української мови у 20 томах
  7. паралельний — парале́льний (грец. παράλληλος) 1. Супутній, відповідний; ¤ п-а валюта – грошова система з двома або кількома валютами, які є однаково, без обмежень, законним платіжним засобом, без встановленого законом співвідношення вартості між валютними металами. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. паралельний — Парале́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. паралельний — ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.). Через дві паралельні прямі можна провести тільки одну площину (Геом. Словник української мови в 11 томах