1. Словник синонімів української мови

паралель

ПОРІВНЯ́ННЯ, ЗІСТА́ВЛЕННЯ, ПАРАЛЕ́ЛЬ, УПОДІ́БНЕННЯ спец. Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні (М. Коцюбинський); На рідній землі люди звуть свого Янку Купалу білоруським Кобзарем, білоруським Шевченком. В цьому ніжному зіставленні велика народна любов до них обох (Т. Масенко); А в селянських оселях, коли зустрічаєшся з символами, бачиш сонце, чи його проміння, чи соняшник — небезінтересна паралель! (М. Стельмах); Властивістю поетичного стилю Рильського є багатство тропів — метафор, символів, алегорій, уподібнень (С. Крижанівський). — Пор. 1. порі́внювати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралель — парале́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паралель — -і, ж. 1》 Лінія або площина, що на всьому просторі є рівновіддаленою від іншої лінії або площини і ніколи з нею не перетинається. Провести паралель. || спец. Про різні деталі, устаткування такого типу. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паралель — Парабіж Словник чужослів Павло Штепа
  4. паралель — ПАРАЛЕ́ЛЬ, і, ж. 1. Лінія або площина, що на всьому просторі рівно віддалена від іншої лінії або площини і ніколи з нею не перетинається. Провести паралель; * Образно. Вогні, вогні... Велична симфонія, написана вогнями на нотних паралелях вулиць (М. Словник української мови у 20 томах
  5. паралель — парале́ль (від грец. παράλληλος – той, що проходить поруч, паралельний) 1. Кожна з прямих ліній, паралельних даній. 2. Лінія перетину поверхні земної кулі або небесної сфери площиною, паралельною до площини екватора. 3. військ. Траншея, яку робили під час облоги фортець. 4. Зіставляння, порівняння. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. паралель — прово́дити (роби́ти, наводи́ти) / прове́сти (зроби́ти, наве́сти) парале́ль. Порівнювати, зіставляти (однакові або однорідні) явища. (Майстер:) Зробімо паралель: вам дорогий ваш хист, мені — наука (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  7. паралель — ПАРАЛЕ́ЛЬ, і, ж. 1. Лінія або площина, що на всьому просторі рівно віддалена від іншої лінії або площини і ніколи з нею не перетинається. Провести паралель; *Образно. Вогні, вогні… Велична симфонія, написана вогнями на нотних паралелях вулиць (Руд. Словник української мови в 11 томах
  8. паралель — Земляна траншея для атаки на фортецю. Архітектура і монументальне мистецтво