паралель

ПАРАЛЕ́ЛЬ, і, ж.

1. Лінія або площина, що на всьому просторі рівно віддалена від іншої лінії або площини і ніколи з нею не перетинається.

Провести паралель;

* Образно. Вогні, вогні... Велична симфонія, написана вогнями на нотних паралелях вулиць (М. Руденко);

// спец. Про різні деталі, устаткування такого типу.

Ніщо не нагадувало про вчорашні невдалі випробування. Між паралелями вже поставили нову ракету (В. Собко).

2. перен. Однакові або однорідні явища, що спостерігаються в різних умовах і трапляються за неоднакових обставин.

Виявляються цікаві паралелі між літературою XI –XIII сторіч і образотворчим мистецтвом того часу (з газ.);

Обласні слова говорів середньої Наддніпрянщини здебільшого мають лексичні паралелі в інших говорах (з наук. літ.);

// Зіставлення, порівняння аналогічних явищ.

Етнографічні паралелі дозволяють думати, що кожне скіфське плем'я мало свої пасовища і маршрути для літнього випасу худоби (з наук. літ.);

– Мені незрозуміла пристрасть нашого панства до всякого гаддя .. А в селянських оселях, коли зустрічаєшся з символами, бачиш сонце .. – небезінтересна паралель! (М. Стельмах);

Безмежні можливості для розкриття настрою, для глибшого емоційного впливу на читача дають поету .. паралелі з явищами природи (А. Малишко).

3. Умовна лінія перетину поверхні земної кулі площиною, паралельною до екватора, всі точки якої мають однакову географічну широту.

Паралелі зменшуються в міру віддалення від екватора на північ і на південь. Екватор – найбільша паралель (з навч. літ.);

Закріпляйте вітрила, Пильнуйте на вахті, Гостро, Ясно, Рішуче Вимірюйте й числіть Паралелі та меридіани! (М. Рильський).

△ (1) Небе́сна (добова́) парале́ль – мале коло небесної сфери, що являє собою переріз сфери площиною, паралельною до площини небесного екватора.

При направленій трубі телескопа в полюс світу добові паралелі зображуються у вигляді кіл з різними діаметрами (з наук. літ.).