паралельний
ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.).
Через дві паралельні прямі можна провести тільки одну площину (з навч. літ.);
Звернула [Катря] за ріг і вийшла на паралельну глуху вулицю (А. Головко);
Листовий метал ріжуть на паралельних гільйотинних ножицях (з навч. літ.).
2. перен. Який є однаковим з чим-небудь, дублює щось.
Мартин Іванович кульгаючи побіг у коридор втихомирити хлоп'ячу половину двох паралельних других класів (О. Копиленко);
// Майже такий, як інший; схожий, подібний.
В українській мові існують ті самі слова в двох або й у трьох паралельних, рівно законних формах (В. Самійленко).
3. перен. Рівнобіжний; який проходить, проводиться, відбувається або існує поряд, одночасно з чим-небудь.
Нові швидкісні методи будівництва характеризуються паралельним проведенням різних видів будівельних робіт (з наук. літ.);
Паралельні назви – офіційну і місцеву – географічні об'єкти набувають внаслідок того, що широко відома і вживана стара назва об'єкта замінюється назвою новою (з наук. літ.).
4. муз. Який має однакову ширину й утворений тими самими голосами під час співу (про інтервали).
Паралельний міноро-мажор належить до найпростіших і заразом найпоширеніших видів народно-ладової модуляції в мелодіях українських народних пісень (з наук. літ.);
В хорі квінти паралельні, мов плуги на цілині (П. Тичина).
Значення в інших словниках
- паралельний — Рівнобіжний. Словник синонімів Полюги
- паралельний — парале́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- паралельний — Рівнобіжний; (вираз) варіянтний, синонімічний. Словник синонімів Караванського
- паралельний — -а, -е. 1》 Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.), рівнобіжний, рівнолежний. Паралельне сполучення (ввімкнення) — введення в дію двох або більше джерел чи приймачів електричної енергії між двома точками електричного кола. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паралельний — Парабіжний Словник чужослів Павло Штепа
- паралельний — парале́льний (грец. παράλληλος) 1. Супутній, відповідний; ¤ п-а валюта – грошова система з двома або кількома валютами, які є однаково, без обмежень, законним платіжним засобом, без встановленого законом співвідношення вартості між валютними металами. Словник іншомовних слів Мельничука
- паралельний — ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Словник синонімів української мови
- паралельний — Парале́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паралельний — ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.). Через дві паралельні прямі можна провести тільки одну площину (Геом. Словник української мови в 11 томах