1. Великий тлумачний словник сучасної мови

паралельний

парале́льний

-а, -е.

1》 Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.), рівнобіжний, рівнолежний.

Паралельне сполучення (ввімкнення) — введення в дію двох або більше джерел чи приймачів електричної енергії між двома точками електричного кола.

Паралельне перенесення мат. — перетворення площини або простору, при якому усі точки зміщуються в тому самому напрямку на ту саму віддаль.

Паралельні прямі — прямі лінії, що лежать в одній площині і не перетинаються.

2》 перен. Який є однаковим із чим-небудь, дублює щось.

|| Майже такий, як інший; схожий, подібний.

3》 перен. Який проводиться, відбувається або існує поряд, одночасно з чим-небудь.

Паралельна валюта — грошова система з двома або кількома валютами, які є однаково законним платіжним засобом.

Паралельна угода — товарообмінна операція, пов'язана з іншою операцією наявністю двох взаємодіючих контрактів.

4》 муз. Який має однакову ширину й утворений тими самими голосами під час співу (про інтервали).

Паралельне голосоведення — одночасний рух двох голосів в одному напрямку на однаковий інтервал.

Паралельні інтервали — інтервали, що виникають внаслідок паралельного голосоведення.

Паралельні тональності — а) у мажорно-мінорній системі ладів – дві тональності, які мають однакові ключові знаки; б) у натуральних ладах – тональності різних ладів, які мають однакові звукоряди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паралельний — Рівнобіжний. Словник синонімів Полюги
  2. паралельний — парале́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. паралельний — Рівнобіжний; (вираз) варіянтний, синонімічний. Словник синонімів Караванського
  4. паралельний — Парабіжний Словник чужослів Павло Штепа
  5. паралельний — ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.). Через дві паралельні прямі можна провести тільки одну площину (з навч. літ.); Звернула [Катря] за ріг і вийшла на паралельну глуху вулицю (А. Словник української мови у 20 томах
  6. паралельний — парале́льний (грец. παράλληλος) 1. Супутній, відповідний; ¤ п-а валюта – грошова система з двома або кількома валютами, які є однаково, без обмежень, законним платіжним засобом, без встановленого законом співвідношення вартості між валютними металами. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. паралельний — ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Словник синонімів української мови
  8. паралельний — Парале́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. паралельний — ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.). Через дві паралельні прямі можна провести тільки одну площину (Геом. Словник української мови в 11 томах