пасовисько

Випас, попас, паша, (за селом) вигін, (на облозі) толока, (в огорожі біля хати) пастівень, пастівник, (у горах) полонина; пасовище, р. пасовиця.

Значення в інших словниках

1. пасовисько — (місце для випасання худоби) пасовище, випас, паша, розм. пастівник, (біля села) вигін, царина, (в Карпатах) полонина.  Словник синонімів Полюги
2. пасовисько — пасови́сько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. пасовисько — Вигін, випас, пасовище, пастівень, пастівник, пастовень, пастовище, полонина (гірське пасовище), полонинка, попас і попас, попасище  Словник синонімів Вусика
4. пасовисько — -а, с. Те саме, що пасовище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пасовисько — ПАСОВИ́СЬКО, а, с. Те саме, що пасови́ще. Усюди до панів поприлипали наші ліси, луги та пасовиська! Ані від попів, ані від панів нема нам чого надіятися (Н. Кобринська); Велике стадо корів, повертаючись з пасовиська, заповнює вузеньку вулицю (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
6. пасовисько — Ділянка землі, на якій випасають тварин; поділяються на культурні та природні.  Універсальний словник-енциклопедія
7. пасовисько — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал.  Словник синонімів української мови
8. пасовисько — Пасо́ви́сько, -ка, -ку, на -ку; -со́ви́ська, -со́ви́ськ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. пасовисько — ПАСОВИ́СЬКО, а, с. Те саме, що пасови́ще. Усюди до панів поприлипали наші ліси, луги та пасовиська! Ані від попів, ані від панів нема нам чого надіятися (Кобр., Вибр., 1954, 58); Велике стадо корів, повертаючись з пасовиська, заповнює вузеньку вулицю (Шиян, Партиз. край, 1946, 87).  Словник української мови в 11 томах
10. пасовисько — Пасовисько, -ка с. = пасовище. Шух. І. 185. Приймив ялівочку на пасовиско. Гн. II. 204.  Словник української мови Грінченка