(на щось) право; (документ) свідоцтво <�на право>.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
патент —
Пате́нт: Па́тент: — (цісарський) – розпорядження, указ [47] — (цісарський) — розпорядження, указ, дозвіл [1] — (цісарський) — указ [46-1] — (цісарський): розпорядження, указ [X] — грамота [VI,VII] — тут: указ [44-1] — указ, розпорядження [46-2] — урядова постанова, закон [44-2]
Словник з творів Івана Франка
патент —
пате́нт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
патент —
Пате́нт. Патент, свідоцтво. Байдуже нам се, що самі дають собі патенти на “правдивыхъ русскихъ патріотовъ“ (Б., 1895, 12, 1) // пол. patent -заст. диплом, патент; нім. das Patent — свідоцтво (диплом) про набуту кваліфікацію.
Українська літературна мова на Буковині
патент —
-у, ч. 1》 Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. || перен. Про чиєсь виключне право на що-небудь. 2》 Свідоцтво на право займатись торгівлею, промислом і т. ін. 3》 заст. Документ про присвоєння чину, сану, звання, вченого ступеня і...
Великий тлумачний словник сучасної мови
Патент —
Гарантований привілей, підтверджений особливим листом, сертифікатом чи дипломом. Основним є патент на масонські роботи у новоорганізованій ложі, який видається Великим майстром Великої ложі з підписом її Великого секретаря.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
патент —
ПАТЕ́НТ, у, ч. 1. Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. В 1784 р. Уатт одержав патент на винайдену ним парову машину (з навч. літ.); // перен. Про чиєсь виключне право на що-небудь.
Словник української мови у 20 томах
патент —
Указ, закон, документ на право займатися торгівлею
Словник застарілих та маловживаних слів
патент —
(англ. рatent) 1. посвідчення, яке видається урядом винахіднику на право виняткового користування цим винаходом. 2. документ на право заняття торгівлею або промислом.
Економічний словник
патент —
пате́нт [від лат. patens (patentis) – відкритий, очевидний] 1. Документ, що посвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. 2. Свідоцтво на право займатися торгівлею чи промислом. 3.
Словник іншомовних слів Мельничука
патент —
Офіційний акт, який підтверджує авторство винаходу та виключне право на його використання.
Універсальний словник-енциклопедія
патент —
ПАТЕ́НТ, у, ч. 1. Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. В 1784 р. Уатт одержав патент на винайдену ним парову машину (Фізика, II, 1957, 64); // перен. Про чиєсь виключне право на що-небудь.
Словник української мови в 11 томах
патент —
рос. патент документ, що визнає, засвідчує право наукового, інтелектуального чи технічного винаходу, його авторство і виключне монопольне право патентовласника на винахід.
Eкономічна енциклопедія