патли —
-ів, мн., розм. 1》 Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли. 2》 Довга, густа, кудлата шерсть тварини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
патли —
Чуприна, чупринка, пелехи, кудли, кучма, кустра, див. косматий, патлач
Словник чужослів Павло Штепа
патли —
ПА́ТЛИ, ів, мн., розм. 1. Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли. Валя надів білу сорочку, полатані штани, розчесав свої русі патли (С. Васильченко); Денисенко розреготався, трясучи всіма своїми патлами (М. Стельмах); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
патли —
па́тли → патла
Лексикон львівський: поважно і на жарт
патли —
ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич.
Словник синонімів української мови
патли —
Па́тли, -лів, -лам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
патли —
ПА́ТЛИ, ів, мн., розм. 1. Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли. Валя надів білу сорочку, полатані штани, розчесав свої русі патли (Вас., II, 1959, 185); Денисенко розреготався, трясучи всіма своїми патлами (Стельмах, II, 1962, 308).
Словник української мови в 11 томах
патли —
Патли, патлі, -лів м. мн. Длинные волосы, космы. Невістка дівчину так і вхопим за патли. Г. Барв. 369. Тогді то жид-рандар стиха підхождає, козака за патлі хватає. Дума.
Словник української мови Грінченка