патли

ПА́ТЛИ, ів, мн., розм.

1. Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли.

Валя надів білу сорочку, полатані штани, розчесав свої русі патли (С. Васильченко);

Денисенко розреготався, трясучи всіма своїми патлами (М. Стельмах);

* Образно. Твоя напруженість воліє на патлах буйних днів провести лабіринти смаку (М. Хвильовий).

2. Довга, густа, кудлата шерсть тварини.

Укачавшись, увалявшись, устає [ведмідь], струшує патли (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. патли — па́тли множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. патли — Кудли, пелехи; (тварини) <�довга> шерсть.  Словник синонімів Караванського
3. патли — див. волосся  Словник синонімів Вусика
4. патли — -ів, мн., розм. 1》 Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли. 2》 Довга, густа, кудлата шерсть тварини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. патли — Чуприна, чупринка, пелехи, кудли, кучма, кустра, див. косматий, патлач  Словник чужослів Павло Штепа
6. патли — па́тли → патла  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. патли — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич.  Словник синонімів української мови
8. патли — Па́тли, -лів, -лам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. патли — ПА́ТЛИ, ів, мн., розм. 1. Довгі, густі, скуйовджені пасма людського волосся; кудли. Валя надів білу сорочку, полатані штани, розчесав свої русі патли (Вас., II, 1959, 185); Денисенко розреготався, трясучи всіма своїми патлами (Стельмах, II, 1962, 308).  Словник української мови в 11 томах
10. патли — Патли, патлі, -лів м. мн. Длинные волосы, космы. Невістка дівчину так і вхопим за патли. Г. Барв. 369. Тогді то жид-рандар стиха підхождає, козака за патлі хватає. Дума.  Словник української мови Грінченка