патрон

1. опікун, заступник, захисник, с. хлібодар; (фірми) бос; (митців) меценат; ЖМ. зверхник, начальник, шеф; (міста) як ім. святий; 2. гільза, СОВ. набій

Значення в інших словниках

1. патрон — Опікун: тут у насмішливому значенні: людців [X]  Словник з творів Івана Франка
2. патрон — патро́н 1 іменник чоловічого роду, істота покровитель патро́н 2 іменник чоловічого роду пристрій патро́н 3 іменник чоловічого роду модель  Орфографічний словник української мови
3. патрон — Алонж (пылевая трубка, патрон) аллонж — prolong, adapter — Allonge – пилоприймач аспіраційного приладу для відбору проб пилу з повітря — трубка або лійка з фільтруючим матеріалом.  Гірничий енциклопедичний словник
4. патрон — I -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян. 2》 Глава, хазяїн фірми або начальник підприємства і т. ін. || розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. патрон — 1. набій, див. заряд, амуніція, пістон 2. опікун, (вона) опікунша  Словник чужослів Павло Штепа
6. патрон — ПАТРО́Н¹, а, ч. 1. У стародавньому Римі – багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян. [Клієнт:] Патроне, як гадаєш, що їм [християнам] буде?...  Словник української мови у 20 томах
7. патрон — У, ч., див. фауст-патрон.  Словник сучасного українського сленгу
8. патрон — Покровитель, потентат, меценат  Словник застарілих та маловживаних слів
9. патрон — патро́н I (від лат. patronus – захисник, покровитель) 1. В Стародавньому Римі багата або впливова особа (спочатку знатний патрицій, пізніше – багатій), що брала під своє покровительство (патронат) вільних незаможних або неповноправних громадян.  Словник іншомовних слів Мельничука
10. патрон — Стріливо вогнепальної зброї для одного пострілу; складається з кулі, порохового заряду, корпусу (гільзи) та капсуля; сліпий п. — п. без кулі.  Універсальний словник-енциклопедія
11. патрон — ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення).  Словник синонімів української мови
12. патрон — Патро́н, -на; -ро́ни, -ро́нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. патрон — ПАТРО́Н¹, а, ч. 1. У стародавньому Римі — багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян. [Клієнт:] Патроне, як гадаєш, що їм [християнам] буде?...  Словник української мови в 11 томах
14. патрон — Патро́н, -на м. 1) Патронъ. І торбинка з сухарами, і муниця з патронами. Чуб. V. 970. 2) Патронъ, покровитель. 3) Святой, имени котораго посвящена церковь. О. 1861. XI. 108.  Словник української мови Грінченка