перемагати

(ворога) долати, поборювати, бороти, подужувати, побивати, завдавати поразки кому, брати гору <�здобувати перемогу> над, зст. побіждати; (у грі) вигравати, виходити переможцем; (себе) ПЕРЕБОРЮВАТИ; (хворобу) ІД. видужувати.

Значення в інших словниках

1. перемагати — (досягти переваги у змаганні, боротьбі) долати, переборювати, змагати, пересилювати, осилювати (у боях) розбивати, побивати, громити, розгромлювати.  Словник синонімів Полюги
2. перемагати — перемага́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. перемагати — I перемогти, бороти, видолати, видоліти, долати, долити, загарбувати, завойовувати, звойовувати, захомутати, здоліти, змагати, неволити, оволодівати, одолівати, одоляти, окуповувати, осилювати, переборювати, переважувати, перевершувати, перевищувати...  Словник синонімів Вусика
4. перемагати — -аю, -аєш, недок., перемогти, -ожу, -ожеш, док., перех. 1》 також без додатка. Вигравати бій або війну; завдавати супротивникові поразки. || Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перемагати — ПЕРЕМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМОГТИ́, о́жу, о́жеш, док., кого, що. 1. також без дод. Вигравати бій або війну; завдавати супротивнику поразки. [Айтра:] Наш владар в полі зустрівся з Ахіллесом. [Андромаха:] Ох!.. і що ж?...  Словник української мови у 20 томах
6. перемагати — Перемагай труднощі розумом, а небезпеку досвідом. У складній ситуації думай, як з неї вибратися, а під час небезпеки покладайся на свій життєвий досвід.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. перемагати — перемага́ти / перемогти́ себе́ (своє́ се́рце). Тамувати в собі які-небудь почуття, емоції і т. ін., боротися з якимсь станом. Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам’ятаєш...  Фразеологічний словник української мови
8. перемагати — ПЕРЕБОРО́ТИ (труднощі, якісь почуття, недугу тощо), ПЕРЕМОГТИ́, ПОБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУ́ЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ, ЗДОЛІ́ТИ рідше, ПОКОНА́ТИ рідше, ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕДУ́ЖАТИ заст., ПЕРЕСИ́ЛУВАТИ діал., ПОДОЛІ́ТИ діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
9. перемагати — Перемага́ти, -мага́ю, -мага́єш; перемогти́, -мо́жу, -мо́жеш, -мо́жуть; переможи́, -можі́ть; перемі́г, -могла́, -могли́; перемі́гши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. перемагати — ПЕРЕМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМОГТИ́, о́жу, о́жеш, док., перех. 1. також без додатка. Вигравати бій або війну; наносити супротивнику поразку. [Айтра:] Наш владар в полі зустрівся з Ахіллесом. [Андромаха:] Ох!.. і що ж?...  Словник української мови в 11 томах
11. перемагати — Перемага́ти, -га́ю, -єш сов. в. перемогти, -можу, -жеш, гл. Превозмогать, превозмочь, одолѣвать, одолѣть, побѣждать, побѣдить, пересиливать, пересилить. Кому Бог поможе, той все переможе. Ном. №11. Замовкла мати: бачить — не переможе сина. Мир. ХРВ. 314.  Словник української мови Грінченка