перемагати
перемага́ти
-аю, -аєш, недок., перемогти, -ожу, -ожеш, док., перех.
1》 також без додатка. Вигравати бій або війну; завдавати супротивникові поразки.
|| Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін.
2》 перен. Виходити переможцем із труднощів, складної ситуації, боротьби зі стихією і т. ін., долати які-небудь перепони, перешкоди.
|| Виявляючись важливішим, сильнішим за кого-, що-небудь, брати верх над кимсь, чимсь.
|| У суперечці примушувати супротивника погодитись із своєю думкою, своїми доказами і т. ін.
|| Пересилювати якісь відчування, почуття, емоції і т. ін. Перемагати себе. Перемогти хворобу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови