переміна

Зміна, заміна, (поступова) перехід; (білизни) пара, (їжі) перемішка.

Значення в інших словниках

1. переміна — перемі́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. переміна — -и, ж. 1》 Дія за знач. переміняти I, перемінювати, перемінити 1) і перемінятися, перемінюватися, перемінитися 1); заміна одного іншим. 2》 Дія і стан за знач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переміна — Зміна, (речей) виміна, (у школі) перерва  Словник чужослів Павло Штепа
4. переміна — ПЕРЕМІ́НА, и, ж. 1. Дія за знач. переміня́ти¹, перемі́нювати, переміни́ти 1 і переміня́тися, перемі́нюватися, переміни́тися 1; заміна одного іншим. Доводив [Гордій], що безсмертя можливе тільки в довічній переміні індивідуумів (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. переміна — ЗМІ́НА (про стан, рух, ознаку, властивість і т. ін. — перехід, перетворення чого-небудь у щось якісно інше), ПЕРЕМІ́НА, ВІДМІ́НА, ПЕРТУРБА́ЦІЯ книжн.  Словник синонімів української мови
6. переміна — ПЕРЕМІ́НА, и, ж. 1. Дія за знач. переміня́ти¹, перемі́нювати, переміни́ти 1 і переміня́тися, перемі́нюватися, переміни́тися 1; заміна одного іншим. Доводив [Гордій], що безсмертя можливе тільки в довічній переміні індивідуумів (Гр.  Словник української мови в 11 томах