перепочивати —
перепочива́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
перепочивати —
див. відпочивати
Словник синонімів Вусика
перепочивати —
-аю, -аєш, недок., перепочити, -ину, -инеш, док. Відпочивати недовгий час, робити коротку перерву для відпочинку під час праці і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перепочивати —
ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док. Відпочивати недовгий час, робити коротку перерву для відпочинку під час праці і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
перепочивати —
ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
перепочивати —
ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док. Відпочивати недовгий час, робити коротку перерву для відпочинку під час праці і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
перепочивати —
Перепочива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Св. Л. 45. Перепочину, та й знов поїду.
Словник української мови Грінченка