пирхати —
пи́рхати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
пирхати —
I пирскати, порскати, прихати, фиркати, форкати, форкотати, форкотіти, чмихати II див. звучати
Словник синонімів Вусика
пирхати —
-аю, -аєш, недок. 1》 Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. || Із шумом випускати час від часу повітря, пару і т. ін. || Видавати шум, що нагадує такі звуки. || Судорожно кашляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пирхати —
ПИ́РХАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. Гнідко, мов опечений, кинувсь-стрибнув і, пирхаючи, пішов дрібною ходою (Панас Мирний); Санки бігли, набираючи снігу крізь лини...
Словник української мови у 20 томах
пирхати —
КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док.
Словник синонімів української мови
пирхати —
ПИ́РХАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. Гнідко, мов опечений, кинувсь-стрибнув і, пирхаючи, пішов дрібною ходою (Мирний, IV, 1955, 310); Байда..
Словник української мови в 11 томах
пирхати —
Пирхати, -хаю, -єш гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.
Словник української мови Грінченка