пирхати

I

пирскати, порскати, прихати, фиркати, форкати, форкотати, форкотіти, чмихати

II

див. звучати

Значення в інших словниках

1. пирхати — (видавати глухі своєрідні звуки) пирскати, чмихати, порскати.  Словник синонімів Полюги
2. пирхати — пи́рхати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. пирхати — Чмихати; (зо сміху) ПИРСКАТИ; (- коней) форкати; (- машину) фуркотіти.  Словник синонімів Караванського
4. пирхати — -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. || Із шумом випускати час від часу повітря, пару і т. ін. || Видавати шум, що нагадує такі звуки. || Судорожно кашляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пирхати — ПИ́РХАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. Гнідко, мов опечений, кинувсь-стрибнув і, пирхаючи, пішов дрібною ходою (Панас Мирний); Санки бігли, набираючи снігу крізь лини...  Словник української мови у 20 томах
6. пирхати — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док.  Словник синонімів української мови
7. пирхати — ПИ́РХАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати глухі уривчасті звуки, шумно випускаючи повітря з ніздрів, рота. Гнідко, мов опечений, кинувсь-стрибнув і, пирхаючи, пішов дрібною ходою (Мирний, IV, 1955, 310); Байда..  Словник української мови в 11 томах
8. пирхати — Пирхати, -хаю, -єш гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.  Словник української мови Грінченка